ЖЖ потроху стає не живим.
І це не лише про мій блог, а й про всі в цілому.
Але не відкликнутись на міні флешмоб з 11 питань від svitlja4ok я просто не могла-дуже вже хочеться потішити цю Прекрасну та і всіх інших заразом.
Отже:
1. Ідентифікуйте себе: хто ви? (через ваші заняття, опис, зображення, аудіо, відео - одним реченням, фото чи лінком)

Хм. Як сказав ( Read more... )

"как две капли похож
и под дождь, как под нож,
промокая до нитки сюжета
в этот город меня
отпустила зима
на свидание короткое с летом
мне не нужен ответ,
чтоб увидеть рассвет,
словно заново надо родиться
этот город погас 
в этот утренний час
только сон продолжает сниться

в 72-ом 
один и об одном…

научи меня быть счастливым
вереницей долгих ночей
раствориться в ( Read more... )

и пока эта муха будет гладить свои лапки
я буду говорить, что у меня все в порядке
в среднем человек в день может врать до двухсот тысяч раз
вот и я солгу сейчас
а потом ты уйдешь
ты уйдешь, а я останусь
станет странное сердце
бестолковая усталость
и я буду бояться остаться один на один
с этой комнате цветных пелерин
тобою связанных на мне пелерин

целуй меня
( Read more... )

доки усе минеться,
перецвітуть дерева.
знаєш, зупинка серця
майже завжди кінцева.

доки я тут пробуду,
крига піде рікою.
повоскресають вуду.
ти щось таке накоїв

з цим випадковим світом
що не скінчився досі,
перетерпівши літо,
перелиставши осінь.

що б ти іще пробачив
дівчинці не безгрішній?
чим видавав би здачу?
може, знайшов би іншу?

чи підпалив би місто -
хай ( Read more... )

Только любовь, Марина, и никакого бренди,
молча войди, разденься, свет погаси в передней,

дверь посади на цепи, а полумрак - на царство.
Сердцу необходимо замкнутое пространство.

Здесь: ни стола, ни стула, сорванные обои
и на железной койке место для нас обоих.

Но это много больше, но это много шире
неба - в своем размахе,
солнца - в своей вершине.

( Read more... )

хочеш піти - йди
всмоктує дощ пил
небо тече. сади
п’ють із його горнил

що тобі мрій сіль?
он пролягла земля
он ми на ній всі
кожен чогось для

кожен наче і сам
але ідуть за ним
полум’я і роса
і забуття дим

шлях зникає. трава
виросте крізь сліди
блякнуть усі слова
гіркнуть усі меди

білим у чорний кут
звуком в танку тиш
виростеш із піску
зблиснеш і полетиш

не ( Read more... )

І, поки далі шкереберть країна та душі від цього, поети завжди знаходять слова.
Слова, з якими не так страшно померти, слова, якими так хочеться жити.

"пам'яті Небесної Сотні"

Коли помираєш, слід пам’ятати про
те, що, звісно, перемагає завжди добро,
але це не одразу помітно;
що дерева срібні і ріки солодкі хоч десь та є,
і що тільки те, що ти віддав, ( Read more... )

договоримся так: ты позволишь мне просто уйти,
не будешь ставить кордоны на долгом моём пути
от тебя до себя, не станешь кричать "прости"
и целоваться.

договоримся так: ты не отпустишь меня.
можешь пускать в ход любое оружие: яд,
арбалет, кортик, заточка. что там еще у тебя?
поцелуи.

договоримся так: мы - цельное, мы - одно,
мы - кинолента ( Read more... )

Декому краще вдаються приголосні, декому голосні.
На неї не можна було не звернути увагу - вона сміялася уві сні.
Я подумав: вона так легко вгризається в шкіру, не знаючи, що ця шкіра моя.
Якщо вона коли-небудь прокинеться - добре було б дізнатись її ім’я.

Добре було б знати, звідки вона прийшла й куди поверталась вночі,
хто живе за тими дверима, до ( Read more... )

Сентябрь на грани. Звезды коротки -
Три точки вдоль. Транскрипция пространства...
Мы - шрамы лет на линии руки.
Заложники земного постоянства.
Нас пишут ангелы. Мы - их черновики.

Мария Хамзина


( Read more... )